- здивувати
- —————————————————————————————здивува́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
здивувати — у/ю, у/єш, док. 1) перех. Викликати здивування, вразити. || безос. 2) неперех., розм. Те саме, що здивуватися … Український тлумачний словник
заскакувати — ую, уєш, недок., заско/чити, чу, чиш, док. 1) неперех. Стрибаючи, переміщатися, проникати куди небудь, опинятися десь. || Швидко рухаючись, потрапляти куди небудь, у щось. || Рухаючись, потрапляти куди небудь не на своє місце. 2) неперех., розм.… … Український тлумачний словник
здивований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до здивувати. 2) у знач. прикм.Який виражає здивування. || Сповнений здивування; який містить у собі здивування … Український тлумачний словник
устругнути — (встругну/ти), ну/, не/ш, док., перех. 1) Те саме, що устругати. 2) перен., розм. Зробити, сказати що небудь незвичайне, несподіване, таке, що може здивувати інших … Український тлумачний словник
застановити — кого (7) здивувати, звернути чию увагу, пор. польськ. zastanowić kogo [MО,V] … Толковый украинский словарь
вразити — 2 дієслово доконаного виду поранити, вбити; порушити життєдіяльність про хвороби вразити 1 дієслово доконаного виду здивувати … Орфографічний словник української мови
уразити — 1 дієслово доконаного виду ранити, вбити; порушити життєдіяльність про хвороби уразити 2 дієслово доконаного виду здивувати … Орфографічний словник української мови